Фемінітиви як маркери соціокультурних змін у сучасному художньому дискурсі (на матеріалі творів Ірини Вільде)
Abstract
У сучасному українському мовознавстві особливу увагу привертає проблема функціювання фемінітивів як одного з найбільш динамічних і дискусійних елементів лексичної системи мови. Їх активне поширення та закріплення в різних стилях мовлення свідчить про глибокі процеси оновлення мовної норми, переосмислення традиційних підходів до найменування осіб і розширення виражальних можливостей української мови. Сучасні дослідження поглиблюють це розуміння, оскільки «фемінітиви в сучасному медіапросторі виконують не лише номінативну, а й ідеологічну функцію, репрезентуючи нові соціальні ролі жінки» [5, с. 50]. Особливого значення окреслена проблема набуває у зв’язку з підвищеною увагою до питань гендерної рівності та точності номінації, що стають важливими складниками сучасного комунікативного простору.
References
Вільде І. Сестри Річинські: роман. Київ: Дніпро, 1985. 542 с.
Вінтонів М. О. Фемінітиви в сучасному українському мовному середовищі. Українська мова. 2023. № 2. С. 75–85.
Масенко Л. Т. Мова і суспільство: постколоніальний вимір. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2017. 160 с.
Сербенська О. А. Культура усного мовлення: практикум. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 216 с.
Навальна М. І. Фемінітиви в сучасному українському медіадискурсі: функції та тенденції розвитку. Мовознавство. 2021. № 4. С. 48–57.
Тараненко О. О. Актуальні тенденції розвитку лексики сучасної української мови (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). Українська мова. 2020. № 1. С. 3–15.