Образ француза / хранцуза в паремійній картині світу українців
Abstract
Етнічні образи в українському паремійному фонді постають як вербалізовані моделі колективних уявлень про інші народи, у яких поєднано історичний досвід контактів, мовні спостереження, культурні стереотипи й аксіологійні настанови спільноти. У межах опозиції свій – чужий етнонім виконує не лише номінативну, але й інтерпретаційну функцію, окреслюючи межі культурної ідентичності. У цьому контексті показовим є образ француза / хранцуза в українських пареміях, зафіксованих у паремійних збірках М. Номиса й І. Франка.
References
Вишня Л. І. Звук [ф] в українському просторічному мовленні. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine23-26.pdf (дата звернення: 10.02.2026).
Галицько-руські народні приповідки: у 3-х т. Зібрав, упорядкував і пояснив Др. Іван Франко: 2-ге вид. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. Т. 1. 2006. 818 с. Т. 2. 2006. 813 с. Т. 3. 2006. 699 с.
Словник української мови: в 11-ти томах / АН УРСР, Інститут мовознавства / за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка. 1970–1980.
Українські приказки, прислів’я і таке інше / уклав М. Номис; упоряд., приміт. та вступна ст. М. М. Пазяка. Київ: Либідь, 1993. 768 с.
